МЯУ-МЯУ мука Верхний Уфалей

Все началось со шмали, как обычно. Был я с друзьями на чернухе, курил эту болтушку до дрожи в руках. Решили мы потом пойти на станцию, посмотреть, как закладываются вагоны. Такой концепт нашли в сети, и вот решили тоже попробовать. Думали, что будет весело, но неожиданно все пошло не по плану.

Подошли мы на станцию, и тут вижу чечика, который уже бегает по платформе как ошпаренный. Я подходил к нему, чтобы спросить, что случилось, но он на меня глянул и начал шеймить меня: "Брат, что ты такой заморский? Не пойму, зачем вам все эти закладки да мефедрон?". Так что я решил не обращать на него внимания и пошел дальше.

Друзья уже начали влезать на поезд, осваивая свои места на крыше. Я тоже не стал отставать, накуриваюсь, а потом поднимаюсь на вагон.

А воз и ныне там, я катался, сопровождаемый ветром и шумом колес, случайно заглянувший в компанию нескольких друзей. Мы говорили о важных вещах, продолжая накуриваться и наслаждаться этой мега-адреналиновой поездкой.

А между тем, мы чуть не забыли о самой главной цели нашей поездки - закладки! Вот эти маленькие бумажные друзья с дивными формами, которые могут вдохновить и подросить крышу, но только если удариться в их активацию вместе с марихуаной.

Брат, эта черная лошадь меня зацепила, и я понял, что в этой жизни все от нас зависит. Если мы хотим получить драйва и кайфа, то надо искать новые приключения и не бояться рисковать.

Ну все, брат! Надеюсь, что тебе понравилась моя история о поездке на крыше с наркотиками в кармане. Чечик, закладки и адреналин - вот что делает нашу жизнь настоящей! Stay safe, братан, и пусть твоя жизнь будет полна ярких впечатлений без использования вредных веществ!

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!